7 жовтня 2026 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Сталий розвиток агросфери: ефективність, технології, продовольча безпека», організаторами якої виступили Київський аграрний університет НААН України спільно з Державною установою «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України». Конференція об’єднала науковців, викладачів, практиків, представників аграрного сектору, молодих учених і здобувачів освіти з України та зарубіжних країн.
Відкриття конференції
З вітальним словом до учасників звернувся Юрій Зелінський, в. о. директора ДУ «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України». Він наголосив на широкій географії заходу, яка охопила Болгарію, Латвію, Єгипет, Словаччину, США, Узбекистан, Чехію та Україну, що засвідчило міжнародний інтерес до питань сталого розвитку агросфери.
Директор Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Раїса Вожегова, наголосила на необхідності посилення взаємодії науки, освіти, влади та аграрного бізнесу, розвитку трансферу технологій і міжнародного співробітництва. За її словами, відкритий обмін досвідом та спільний пошук рішень сприятимуть формуванню конкурентоспроможної, кліматично адаптованої агросфери та зміцненню продовольчої безпеки України.
Віктор Швартау, завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, акцентував на особливій ролі півдня України як своєрідного полігону для розроблення технологій майбутнього. Він звернув увагу на необхідності відновлення ґрунтів, постраждалих внаслідок військових дій, подолання дефіциту вологи, створення спеціальних сортів і технологій, а також використання результатів наукових досліджень для відновлення агровиробництва.
Ректор Київського аграрного університету НААН, професор Олександр Никитюк, вітаючи учасників, підкреслив міжнародний характер конференції та її значення як майданчика для синергії науки, освіти й реального сектору економіки. Особливу увагу він звернув на участь молодих учених і здобувачів освіти. Ректор наголосив, що сталий розвиток агросфери має поєднувати економічну ефективність із збереженням родючості ґрунтів, водних ресурсів та біорізноманіття.
Для України, особливо в умовах війни та майбутнього відновлення, надзвичайно важливими є науково обґрунтовані підходи до відновлення аграрних територій, безпечного використання земель і води, впровадження ресурсозберігаючих технологій та зміцнення стійкості сільського господарства, – зауважив професор Олександр Никитюк.
До учасників також звернувся Олексій Данчук, доктор ветеринарних наук, професор, т. в. о. директора Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України.
Пленарне засідання
У межах пленарного засідання, яке модерувала професор Валентина Гамаюнова, науковці та фахівці представили результати досліджень і сучасні підходи до забезпечення сталості аграрного виробництва.
Професор Латвійського університету наук про життя і технологій, Kaspars Naglis Liepa представив доповідь «Sustainable Development in Latvia and Its Connection with EU», присвячену сталому розвитку аграрного сектору Латвії та його взаємозв’язку з політикою і пріоритетами Європейського Союзу.
Юрій Лупенко, доктор економічних наук, професор, академік НААН України, академік-секретар Відділення аграрної економіки і продовольства НААН, завідувач кафедри агроекономіки та менеджменту Київського аграрного університету НААН, розглянув питання сталого розвитку сільського господарства України у сучасних умовах, зосередивши увагу на економічних та організаційних засадах стійкості аграрного сектору.
Цікавою також була доповідь колеги з Єгипту – Mohamed Hussein Ayaad, Associate Professor of Genetics and Plant Breeding, експерта МАГАТЕ з мутаційної селекції. Вчений представив доповідь «Next-Generation Mutation Breeding for Climate-Resilient Crops: Pathways to Food Security», у якій розкрив перспективи сучасної мутаційної селекції для створення кліматично стійких культур та зміцнення продовольчої безпеки.
Андрій Шатковський, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН, висвітлив перспективи розвитку зрошення на Поліссі в контексті аридизації клімату.
Володимир Надикто, доктор технічних наук, професор Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, представив результати дослідження ефективності використання плуга з текроновими елементами.
Колективна доповідь представників Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського — Валерія Дубка, Володимира Кисельова, Олександра Бессараба та Віктора Распопова — була присвячена науковій спадщині Володимира Вернадського та моделюванню відкритих еволюціонуючих систем для сталого відновлення агросфери і продовольчої безпеки повоєнної України. Доповідачем виступив Віктор Распопов.
Микола Ковальов, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Центральноукраїнського національного технічного університету, представив дослідження геометрії світлового поля LED як ресурсу підвищення продуктивності перцю гострого в гідропоніці без збільшення енергоспоживання.
Колективна доповідь Сергія Заяця та Олександра Гожа, науковців Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, була присвячена застосуванню деструкторів у технології вирощування органічної продукції. Доповідач — Олександр Гож.
Андрій Буяновський у колективній доповіді за участю Анастасії Алєксєєнко, Дениса Лебедєва та Антона Лисицького представив тему ґрунтово-географічних баз даних та карт ґрунтів локального рівня як основи сталого розвитку агросфери на прикладі територіальних громад Одещини.
Вячеслав Руденко та Інна Когут, науковці Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, розглянули інноваційні методи адаптації землеробства до змін клімату в Україні та зарубіжних країнах. Доповідач — Вячеслав Руденко.
Дарія Михайлова, викладач Кропивницького аграрного фахового коледжу, представила дослідження гідропоніки Flood & Drain як ресурсоефективної технології підвищення продуктивності кропу в умовах 4-ї світлової зони України.
Здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Центральноукраїнського національного технічного університету, Анна Левінкова, презентувала результати дослідження оптимізації гідропонного вирощування гострого перцю сортів «Угорський жовтий» та «Чилійська спека» в системі Ebb-and-Flow.
Колективна доповідь Юлії Драган та Богдана Романова була присвячена циркулярному використанню органічних ресурсів у малих агрогосподарствах та поєднанню птахівництва і рослинництва. Доповідач — Богдан Романов, здобувач освіти Старобільського фахового коледжу.
Володимир Дьоміч, здобувач першого (бакалаврського) рівня освіти Херсонського державного аграрно-економічного університету, представив дослідження потенціалу стабільності проса в умовах зміни клімату.
Завершила пленарну частину доповідь Наталії Сенчук, директора ДНЗ «Гадяцьке аграрне училище» та Тетяни Сенчук, наукового співробітника Інституту продовольства НААН, присвячена професійній перепідготовці у бджільництві як інструменту залучення людського потенціалу до агровиробництва.
Наукова дискусія та секційна робота
Продовженням конференції стали секційні засідання, під час яких учасники обговорили результати наукових досліджень, інноваційні розробки та практичні рішення за п’ятьма ключовими напрямами:
- ресурсоекономні технології та інновації в агровиробництві;
- кліматична стійкість агросфери та раціональне природокористування;
- селекція, генетичні ресурси, біотехнології та біологізація агровиробництва;
- цифровізація, інженерне забезпечення та інноваційні технології в агросфері;
- продовольча безпека, якість продукції та соціально-економічний розвиток агросфери.
Особливо важливою складовою конференції стала активна участь молодих учених, студентів та здобувачів вищої освіти. Молоді дослідники представили власні напрацювання, результати експериментів і практичних досліджень. Їхні виступи засвідчили високий рівень зацікавленості молодого покоління у вирішенні актуальних проблем аграрної науки.
Проведення конференції набуває особливого значення в умовах сучасних викликів. Війна, деградація та забруднення ґрунтів, необхідність відновлення територій після військових дій, дефіцит води, аридизація клімату, зростання ресурсних обмежень і загрози продовольчій безпеці вимагають від аграрної науки не лише теоретичних напрацювань, а й конкретних технологічних та практичних рішень.
Саме тому науковий діалог, міжнародна співпраця та обмін досвідом залишаються важливими навіть у найскладніших умовах. Розроблення кліматично адаптованих технологій, відновлення родючості ґрунтів, ефективне використання водних і земельних ресурсів, розвиток селекції, цифровізація агровиробництва та впровадження ресурсозберігаючих технологій є необхідними складовими майбутнього українського аграрного сектору.
Конференція стала платформою для об’єднання наукового потенціалу України та міжнародних партнерів, обговорення сучасних викликів і пошуку рішень, які можуть бути впроваджені в реальному аграрному виробництві.
За результатами конференції матеріали опубліковано у збірнику, а всі учасники отримали сертифікати.
Проведення таких заходів є важливим внеском у розвиток аграрної науки, освіти та практики, зміцнення міжнародного наукового співробітництва й формування нового покоління фахівців, здатних забезпечити стале, технологічне та конкурентоспроможне майбутнє агросфери України.