Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало взяв участь у форумі “SEB-2022”.
Форум був спрямований на пошук, обговорення та визначення ефективних механізмів взаємовигідної співпраці науки та бізнесу для забезпечення перемоги й післявоєнного відновлення України, реалізації євроінтеграційних процесів, гармонізації освітнього та науково-інноваційного середовища.
Президент НААН зазначив, що Україна – це одна з найбільших аграрних держав Європи із величезним аграрно-ресурсним потенціалом та унікальними грунтово-кліматичними умовами, що дає можливість у найближчі роки в рази збільшити виробництво продуктів харчування.
За словами Ярослава Гадзала, саме в процесі інтеграції освіти, науки і бізнесу формуються основні фактори розвитку суспільства.
Науковець додав, що в цьому контексті важливого значення набуває розвиток АПК в умовах, що склалися у зв’язку з агресією рф. Першочерговими постають питання не тільки максимального нарощування виробництва сільськогосподарської продукції, а шляхи її збуту, як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках та питанні продовольчої безпеки нашої держави.
“Наразі ми працюємо в таких умовах, коли частина наукових установ на тимчасово окупованих територіях практично знищена, а частина наукових працівників переїхали в інші регіони чи виїхали за межі країни. Також маємо зменшення надходження до спецфонду – держава скоротила на 10% від річного бюджетного фінансування. Але ми свідомі того, що навіть в таких умовах ми маємо ефективно працювати”, – наголосив Ярослав Гадзало.
Він додав, що впродовж останніх десяти років є багато напрямів співпраці наукових установ НААН із закладами вищої освіти, особливо аграрного профілю, та професійними спілками сільськогосподарських виробників України, зокрема з Асоціацією фермерів та приватних землевласників, дорадчими службами та іншими професійними спілками та об’єднаннями.
В результаті цього маємо:
- налагоджену підготовку висококваліфікованих фахівців для галузей АПК на профільних кафедрах закладів вищої освіти, філіях кафедр розташованих на базі наукових установ НААН;
- спільне проведення наукових та освітніх конференцій, круглих столів, днів поля та інших заходів;
- проведення фундаментальних та прикладних досліджень в спільних наукових підрозділах з метою досліджень актуальних проблем, створення високотехнологічної, інноваційної, науково-технічної продукції для потреб АПК чи на їх замовлення.
Сьогодні на замовлення підприємств АПК наука спільно із науковцями закладів освіти, за окремими тематичними планами, проводять дослідження та науково-технічні розробки у фізіології та генетиці рослин, генній інженерії та нанотехнологій і наноматеріалів, у мікробіології та вірусології, у ветеринарній медицині – проблем біотехнології, кріобіології і кріомедицини.
“Понад 10% вчених НААН беруть активну участь у підготовці спеціалістів у закладах вищої освіти. Я, переконаний, що в найближчій перспективі цей відсоток стане в двічі більшим”, – акцентував Ярослав Гадзало.
Нині у 14 наукових установах академії функціонує 65 наукових підрозділів, які створені спільно із науковцями освітніх закладів, на підставі окремих угод, виконують науково дослідні програми та інноваційні проекти на замовлення МОН, мінагрополітики та інших міністерств та відомств.
Низка національних наукових центрів та наукових установ НААН була і залишається прекрасною науково-експериментальною базою для проходження учбової та виробничої практики студентами та аспірантами закладів вищої освіти.
Для виконання програми і реалізації “Концепції реформування аграрної науки” створено 5 міжрегіональних наукових центрів, головним завданням яких є тісна співпраця регіональних установ освіти, науки і виробництва за підтримки місцевих органів влади направлених на концентрацію вченої думки (інтелекту), фінансових ресурсів, та направлення їх на здобуття нових знань та інновацій, і разом із бізнесом, якомога найскоріше, впровадження їх у виробництво.
“Саме ці завдання є особливо актуальними, так як їх вирішення обумовлене певними труднощами пов’язаними із воєнним станом. Але так чи інакше нам разом, науці, освіті, бізнесу і владі треба шукати шляхи їх ефективного вирішення”, – підсумував президент НААН Ярослав Гадзало.