22 квітня 2026 року у Київському аграрному університеті НААН України розпочала роботу Перша міжнародна науково-практична конференція «Україна – стратегічний центр розвитку водоростевої біоекономіки Європи: CO₂ → Життя → Майбутнє». Подія об’єднала провідних учених України, а також міжнародних експертів із Молдови та Румунії, ставши майданчиком для обговорення майбутнього аграрної науки, інновацій та екологічно орієнтованого виробництва.
З вітальним словом до учасників звернувся ректор університету, професор Олександр Никитюк. Він підкреслив, що сьогодні Україна має всі передумови, аби стати одним із центрів розвитку європейської біоекономіки, а водоростеві технології та переробка CO₂ є фундаментом продовольчої й екологічної безпеки майбутнього. Університет, за його словами, виступає платформою для міжнародного наукового діалогу, що поєднує інновації та сталий розвиток.
До привітань долучилася й доктор сільськогосподарських наук, професор Людмила Пешук, яка наголосила: сучасна аграрна наука виходить за межі традиційних підходів, а водорості стають одним із ключових ресурсів нової ери харчових технологій.
Саме її доповідь «Зелений шлях до сталого майбутнього: харчові водорості як функціональні екологічні суперфуди» стала однією з центральних подій першого дня. Науковиця переконливо продемонструвала, що водорості вже давно є невід’ємною частиною раціону в країнах Азії, тоді як у Європі лише набирають популярності. Вона звернула увагу на потенціал зелених, червоних та інших видів водоростей як джерела білка, мікроелементів і біоактивних сполук, які можуть змінити підходи до харчування та виробництва продуктів.
Міжнародний вимір конференції яскраво представив гість із Молдови — доктор біологічних наук, доцент, керівник відділу інновацій та трансферу технологій Молдовського державного університету Dobroian Serhii Mykolaiovych. У своїй доповіді він поділився практиками використання мікроводоростей у сталому сільському господарстві. Йшлося про їхню роль як природних біостимуляторів, здатних підвищувати врожайність, зміцнювати рослини та водночас зменшувати потребу у хімічних засобах. Особливий інтерес викликали технології інтеграції мікроводоростей у замкнені агробіотехнологічні цикли з використанням CO₂.
Про інноваційні підходи у використанні мікроорганізмів говорив і кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу овочівництва і баштанництва Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України, директор з наукового напрямку ТОВ «Носток технолоджі» Петро Романенко. Його доповідь була присвячена ціанобактеріям як інструменту підвищення ефективності агровиробництва. Практична демонстрація проростання насіння таких культур як кукурудза, буряк, кавун, огірки, соняшник після обробки Nostoc commune стала переконливим доказом потенціалу цих біотехнологій — рослини демонстрували швидший ріст і вищу життєздатність.
Не менш інноваційною стала доповідь кандидата сільськогосподарських наук, завідувача лабораторії апітерапії ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» НААН України Галини Давидової, яка представила напрям апіфітокомпозицій. Вона розкрила можливості поєднання продуктів бджільництва з рослинними компонентами для створення функціональних продуктів нового покоління, а також окреслила перспективу синергії з водоростевою сировиною.
Екологічний аспект міжнародної співпраці розкрив румунський дослідник співробітник департаменту біології біологічного факультету Університету «Alexandru Ioan Cuza» (м. Ясси) та дослідницької станції Штефанешть доктор Gabriel-Ionuț Plavan. Його дослідження басейну річки Прут продемонструвало важливість біоіндикаторів, зокрема водоростей, у моніторингу стану водних екосистем та підкреслило необхідність спільних дій для збереження транскордонних природних ресурсів.
Нову наукову парадигму — алгобіоекономіку — презентувала кандидат сільськогосподарських наук, доцент, здобувач наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України Світлана Петренко. У центрі її доповіді — ідея інтеграції мікроводоростей у повноцінні аграрні системи, де вони виконують одразу кілька функцій: від поглинання CO₂ до створення біопродукції. Вона підкреслила, що саме такі циркулярні підходи формують основу кліматично розумного сільського господарства.
Практичне значення біотехнологій у промисловості представила кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту продовольчих ресурсів НААН України Катерина Данілова. Вона запропонувала інноваційний підхід до очищення стічних вод спиртової галузі за допомогою мікроводорості Chlorella vulgaris. Така технологія не лише ефективно очищує воду, а й дозволяє отримувати цінну біомасу для подальшого використання.
Конференцію завершила доповідь здобувача наукового ступеня доктора філософії Інституту продовольчих ресурсів НААН України Ольги Кожемяки. Тема її виступу — «Хлорела: зелена відповідь України на клімат і продовольство». Дослідниця представила сучасні підходи до використання мікроводорості хлорели як природного інструменту для поглинання CO₂, підвищення родючості біосистем, створення функціональних продуктів харчування та розвитку екологічно чистих технологій у агровиробництві.
Завершальним акцентом першого дня Конференції стала панельна дискусія “Від лабораторії до промисловості: масштабування виробництва водоростей в Україні (рішення, бар’єри, автоматизація)”. Доцент, здобувач наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України Світлана Петренко наголосила: попри технологічну складність, вирощування мікроводоростей уже сьогодні є реальним і перспективним напрямом. Ключовим принципом вона назвала локалізацію виробництва — вирощування саме там, де продукція використовується, що забезпечує ефективність, економічність і екологічність.
Перший день конференції продемонстрував: водоростева біоекономіка перестає бути лише науковою концепцією і поступово стає практичним інструментом трансформації аграрного сектору. Київський аграрний університет вкотре підтвердив свою роль як центр інновацій, міжнародного партнерства та формування майбутнього сталого розвитку.
