Доповідь президента Національної академії аграрних наук України академіка НААН Гадзала Я.М., як зазначають Загальні збори НААН, відображає роль Академії як державної наукової організації, що виконує функції головного координуючого органу держави з організації комплексного наукового забезпечення розвитку аграрного сектору економіки країни.
Повномасштабна війна з Україною, віроломно розпочата 24 лютого 2022 року російською федерацією за сприяння Республіки Білорусь, несе загибель цивільних людей та знищення промислової, соціальної і наукової інфраструктури. Зокрема, зазнали пошкоджень об’єкти наукової інфраструктури НААН, що розташовані у Херсоні, Харкові, Сумах, Чернігові та Київській області. Верховна Рада України 14 квітня 2022 року ухвалила постанову № 2188-IX «Про Заяву Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні». Кабінет Міністрів України 29 квітня 2022 року ухвалив розпорядження № 347-р Про подання до Верховної Ради України проекту Закону України «Про припинення дії Угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про науково-технічне співробітництво». Національна академія аграрних наук України ще на початку агресії рф 2014 року виключила російських вчених із членів Академії, а у 2022 році з початком агресії росії за сприяння Республіки Білорусь — виключила білоруських вчених. Члени нашої Академії вийшли зі складу РАН. З цими країнами припинено науково-дослідну та видавничу діяльність. Президія НААН ухвалила ряд постанов щодо роботи Національної академії аграрних наук України, організації трудових відносин в умовах воєнного стану в Україні, успішного проведення весняних польових робіт в наукових установах та підприємствах НААН. Рішення забезпечують виконання наукових досліджень та виробничу діяльність установ, організацій і підприємств НААН без загрози життю і здоров’ю працівників, надання рекомендацій товаровиробникам з проведення весняних польових робіт в умовах ресурсного обмеження та методичних рекомендацій обрахування збитків сільськогосподарської діяльності в умовах війни.
В нинішніх умовах діяльність Національної академії аграрних наук України підпорядковується єдиній, узгодженій державній військово-економічній політиці та має на меті формування наукових основ продовольчої безпеки і сталого розвитку нашої країни як передумови зростання добробуту її населення, розроблення механізмів здобуття економічної незалежності держави, впровадження системного підходу до стратегічного планування, реалізації цільових програм, досягнення європейських стандартів досліджень та виробництва аграрної продукції і продовольства.
Науковий потенціал людських ресурсів в Україні достатній для проведення наукових досліджень на світовому рівні. Однак багаторічне недофінансування капітальних видатків на підтримку та оновлення матеріально-технічної бази наукових установ та закладів вищої освіти є однією з причин зниження конкурентоспроможності наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, низьким результатом відбору для участі в міжнародних наукових програмах, низької наукоємності валового внутрішнього продукту країни, виїзду науковців за кордон.
Проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень на високому рівні, мобілізація та концентрація ресурсів в рамках обраних пріоритетів сприятимуть здійсненню комплексу заходів щодо відновлення та розбудови системи дослідницьких інфраструктур. Відповідна Концепція Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України 14 квітня 2021 року № 322-р, передбачає вироблення механізму консолідації зусиль центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та міжнародних організацій, що надають технічну допомогу, для створення необхідних передумов розвитку наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, підвищення рівня досліджень та конкурентоспроможності наукового продукту.
Стратегія розвитку аграрної науки, організаційної та господарської діяльності Академії формувалася відповідно до норм законів України: «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність“ щодо уточнення деяких положень», «Про управління об’єктами державної власності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності», Указу Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», спрямованих на досягнення сталого розвитку економіки та зростання рівня і якості життя населення; розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 р. № 911-р «Про затвердження планів заходів з реформування Національної академії аграрних наук, Національної академії правових наук, Національної академії педагогічних наук на 2021 і 2022 роки».
Академія об’єднує шість відділень: землеробства, меліорації та механізації; рослинництва; зоотехнії; ветеринарної медицини; аграрної економіки і продовольства; наукового забезпечення інноваційного розвитку, які координують діяльність 278 суб’єктів наукової і господарської діяльності, зокрема 10 національних наукових центрів, 33 інститутів, 4 дослідних станцій, 3 науково-дослідних центрів, 177 підприємств, установ та організацій мережі НААН. Також Академії безпосередньо підпорядковано Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна, Національну наукову сільськогосподарську бібліотеку, Державне видавництво «Аграрна наука» НААН.
Академія реалізує 43 програми наукових досліджень НААН на 2021–2025 рр., розроблених і затверджених Президією НААН відповідно до законодавчо визначених пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень та інноваційної діяльності та Пріоритетних напрямів наукових досліджень Академії на 2021–2025 рр. 2021 рік — початковий для п’ятирічного етапу виконання тематики наукових досліджень. Науковці установ НААН виконували 1136 наукових завдань за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, з них 549 — фундаментальних, 567 — прикладних і 20 — короткотермінових прикладних. Теми фундаментальних досліджень наукових установ НААН на 2021–2025 рр. пройшли експертизу Експертної ради з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних робіт при Національній академії наук України та визнані доцільними для виконання. Виконання фундаментальних і прикладних досліджень забезпечують 3,2 тис. наукових працівників, з них 435 — докторів і 1450 — кандидатів наук. Загалом у мережі НААН працює 15,4 тис. працівників, зокрема у наукових установах — 6,3 тис. осіб. Академія згуртовує 106 дійсних членів (академіків), 114 членів-кореспондентів, 31 іноземний і 28 почесних членів (на кінець 2021 року). Відповідно до державного замовлення у 34 наукових установах Академії в аспірантурі здійснюється підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації за 21 спеціальністю. Підготовку докторантів проводять за 9 спеціальностями при 11 наукових установах. Наукове забезпечення галузей агропромислового комплексу на регіональному рівні здійснюють міжрегіональні наукові центри, до складу яких входять науково-дослідні установи НААН регіону спільно з представниками закладів вищої освіти та місцевих органів виконавчої влади.
У 2021 році введено в дію 8 документів, які регламентують процеси організації наукової й управлінської діяльності Академії. Затверджено нову редакцію Статуту Національної академії аграрних наук України, Положення про Національну академію аграрних наук України як головного розпорядника коштів державного бюджету, Положення про порядок формування та розподілу коштів державного бюджету між науковими установами відання Національної академії аграрних наук України, Положення про створення, використання та охорону об’єктів права інтелектуальної власності в Національній академії аграрних наук України, Положення про Координаційну раду Національної академії аграрних наук України, Регламент дистанційного голосування учасників Загальних зборів Національної академії аграрних наук України.
Найвагомішими результатами програм наукових досліджень НААН за 2021 рік були:
За напрямом землеробства, агроекології, меліорації та механізації розроблено науково-методичні основи функціонування ґрунтового інформаційного центру; сформовано принципи та практичні заходи з формування моделей ґрунтоводоохоронних агроландшафтних систем за ведення ґрунтозахисного землеробства; зініційовано створення «Державного освітньо-наукового консорціуму органічного землеробства» на базі ННЦ «Інститут землеробства НААН», розроблено структурно-функціональну схему системи і макетний зразок робота обприскувача польових культур; розроблено концепцію створення інформаційно-аналітичної системи використання водних ресурсів України; здійснено комплексний аналіз ефективності використання зрошення та науково обґрунтовано методологічні підходи до параметрів подачі й розподілу поливної води на Півдні України в умовах зміни клімату; узагальнено та адаптовано методику оцінювання, розрахунку та методів математичного моделювання екологічних ризиків для визначення основних важелів управління ними в агроценозах; розроблено систему екологічних показників оцінювання стану фітоценозів агроекосистем (агроландшафтів); вивчено теоретичні засади супутникового моніторингу процесів опустелювання та посушливих явищ, отримано наукові знання щодо біологічної дегуміфікації ґрунту; систематично надавалась центральним і регіональним органам управління аналітична інформація та рекомендації щодо стану посівів, умов їх вологозабезпечення та проявів кризових явищ; розроблено технологічні проєкти вирощування хмелю в Україні; розроблено концепцію створення комбінованих біоінженерних комплексів; здійснено моніторинг за програмою «Літопис природи» за 2021 р., складено реєстр існуючих місцезростань судинних рослин созологічного статусу у природному ядрі.
За напрямом генетика, біотехнологія і селекція у рослинництві створено бази даних: генетичних джерел ячменю ярого з підвищеним умістом білка та виділено сорти з підвищеним рівнем сирого протеїну в зерні (12,5-14,4 %); вихідного селекційного матеріалу вівса з високими індивідуально-продуктивними показниками; проведено скринінг та ідентифікації важливіших генів і їхніх алелів за використання ДНК-технологій, зокрема 30 сортів пшениці м’якої за генами стійкості до жовтої іржі, 62 зразки гексаплоїдних видів пшениці за генами фотоперіодичної чутливості, 126 сортів ячменю за алелями гену яровизації Vrn1, 12 ліній кукурудзи за геном
β-каротингідроксилази, 7 сортів картоплі, 12 — чорної смородини, 6 — порічок, 18 — аґрусу щодо вірусів, які уражують дані рослини. За результатами досліджень з екологічного випробування гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Степу, Лісостепу та Полісся України встановлено економічну ефективність інноваційних технологій вирощування та отримано врожайність зерна до 12,8 т/га. Виділено джерела високого вмісту олеїнової кислоти в олії, високої стійкості до вовчка соняшнику, до несправжньої борошнистої роси, а також зразки, що поєднують стійкість до гербіцидів групи сульфонілсечовин. Створено колекцію з 80 материнських ліній гібридів ріпаку озимого, придатних для створення гібридів харчового напряму використання. Створено сорти промислових конопель: Лірина — насіннєвого напряму використання з урожайністю насіння 2,0 т/га, високою олійністю (44–48 %) та скоростиглістю і Медана — медичного напряму використання з підвищеним умістом канабідіолу та канабіхромену. Для органічного землеробства розроблено біологізовані системи живлення овочевих рослин (помідор, огірок, буряк столовий, батат), які зменшують техногенне навантаження на овочеві агроценози, сприяють збереженню родючості ґрунтів. Отримано 7 патентів на сорти яблуні (Соломія, Дміана), груші (Ластівка), обліпихи (Надійна, Морквяна, Обрій), хурми східної (Ювілейна Косенка). Створено понад 20 сортів і форм винограду, що характеризуються високою морозо- і патогеностійкістю, рівнями продуктивності та якості. До селекційних програм залучено використання мікросателітних ДНК-маркерів для створення та добору генів стійкості до мільдью (Rpv3, Rpv10, Rpv12). Проведено комплексну оцінку червоних сортів і селекційних форм винограду за фізико-хімічними та біохімічними показниками вина, серед яких виділено 11 перспективних для виробництва сухих столових вин. Розроблено біолого-ценотичні принципи добору видового і сортового складу культурних пасовищ для корів молочного напряму, м’ясної худоби та овець. Сформовано моделі пасовищних травостоїв, які забезпечують урожайність зеленої маси до 25,5 т/га за вмісту сирого протеїну — до 22 % залежно від зони вирощування. Встановлено, що вирощування біоенергетичних культур на малопродуктивних і деградованих землях сприяє відновленню їх родючості. Доведено позитивний вплив на вміст та накопичення органічного вуглецю у ґрунті за умов тривалого вирощування багаторічних біоенергетичних культур (міскантус гігантський, просо прутоподібне), що відповідає принципам сталого розвитку та основним положенням Європейського Зеленого курсу щодо зменшення викидів парникових газів.
За напрямом тваринництва проведено аналіз генетичної структури вітчизняних порід великої рогатої худоби, що дало змогу виявити особливості будови їх геному для наступного пошуку маркерів, які пов’язані з господарсько-корисними ознаками. Розроблено систему іонізованої очистки повітря на промисловому свинокомплексі, застосування якої зменшує масову концентрацію аміаку у 3,5 рази, сірководню — у 2, аміаку — у 3,3 та сірководню — у 1,9 разів відповідно. Розроблено мульти-параметричну систему безперервної автоматичної реєстрації параметрів мікроклімату, на основі чого розроблено конструкторську документацію на «Аналізатор повітряного середовища електронний моноблоковий» та виготовлено його лабораторний зразок. Встановлено, що за використання мінералу класу силікатів — анальцим у складі кормової добавки, знижується ступінь перетравлення в рубці сирої клітковини та загальна мікробіальна активність на 3,02 % та 0,65 %, тоді як за використання лише кормової добавки ці показники становили відповідно 4,54 і 0,90 %. Розроблено та впроваджено нову систему іхтіологічного моніторингу водосховищ з визначенням найважливіших ділянок для відтворення риб із особливим природоохоронним статусом.
За напрямом ветеринарної медицини завдяки співпраці науковців установ ветеринарної медицини НААН та практичних фахівців ветеринарної медицини в Україні зберігається контрольована епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних інфекційних та емерджентних захворювань тварин. Успішно завершено виконання проєкту Національного фонду досліджень України «Вивчення можливої ролі домашніх тварин як резервуару SARS-CoV-2», крім того у 2022 році розпочато виконання двох нових проєктів.
За напрямом аграрної економіки та продовольства розроблено і запропоновано до впровадження концептуальну модель розвитку фермерства та кооперації на засадах інтеграції селянських господарств, Концепцію Загальнодержавної програми використання та охорони земель і організаційно-економічні засади її імплементації, обґрунтовано теоретико-методологічні засади та законодавчу базу інноваційної біоекономіки в АПК, наукові засади підвищення ефективності переробки сільськогосподарської сировини, зокрема крохмалевмісної під час отримання біоетанолу, розроблено методи і критерії оцінки температурної стабільності жирів, а також раціональний рецептурний склад дисперсного середовища олеогелю з мінімальним вмістом транс-ізомерів жирних кислот.
За напрямом наукового забезпечення інноваційного розвитку проведено маркетингові дослідження вітчизняного ринку сільськогосподарських культур та визначено основних конкурентів щодо вітчизняних сортів ріпаку озимого, ріпаку ярого, кукурудзи, буряка кормового. Розроблено «Методичні вказівки зі створення бібліометричних профілів науковців, науково-дослідних установ та періодичних видань в системі Google Scholar (на прикладі ННСГБ НААН)». Досліджено найбільш поширені в світі моделі кластеризації. Узагальнено основні підходи до формування кластерної політики при налагодженні діяльності міжрегіональних наукових центрів НААН. Здійснювалося випробування 294, трансфер 316 наукових розробок. Проведено 1134 науково-практичних заходів (конференцій, семінарів та нарад, виставок-ярмарок, «Днів поля», «круглих столів»), надано 39 тис. консультацій. Проведено навчання понад 13 тис. фахівців АПК, забезпечено функціонування 200 демонстраційних полігонів та 18 модельних ферм. Міжрегіональними науковими центрами НААН: проведено 13 засідань науково-координаційних рад Центрів, підготовлено 210 рекомендацій, 2232 аналітичних довідок, надано 111 пропозиції з питань забезпечення прибуткового ведення АПК.
Враховуючи викладене вище, Загальні збори Національної академії аграрних наук України
ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:
Доповідь президента Національної академії аграрних наук України академіка НААН Гадзала Я.М. «Про підсумки діяльності Національної академії аграрних наук України за 2021 р. та основні завдання на перспективу» схвалити, результати наукової та науково-технічної діяльності визнати задовільними.
У подальшій науково-організаційній діяльності Академії першочерговим вважати завдання підвищення результативності й комплексності фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт з метою отримання конкурентоспроможної науково-технічної продукції.
2. Формувати програми наукових досліджень НААН, спрямовані на створення наукового продукту, що відповідає Цілям сталого розвитку України, актуальним пріоритетним державним потребам забезпечення розвитку економіки, суспільства, зміцнення національної безпеки.
3. Використовувати матеріально-технічний потенціал Академії та залучати висококваліфіковані наукові кадри для виконання науково-технічних (експериментальних) розробок, державного замовлення та отримання прикладного результату, доведеного до стадії практичного використання, у тому числі шляхом розроблення технологій подвійного призначення для формування економічної стійкості й обороноздатності нашої держави.
4. Використовувати можливості інтегрування до дослідницьких інфраструктур, які застосовуються науковим співтовариством для проведення досліджень на найвищому рівні, що охоплює найважливіші об’єкти наукового устаткування та обладнання, використання можливостей національних наукових центрів, структур унікального характеру, зокрема наукових об’єктів, що становлять національне надбання, ресурсів, що базуються на знаннях (колекції, архіви, депозитарії або банки даних наукової інформації).
За обмежених бюджетних коштів науковим установам НААН розширити застосування програмно-цільового методу концентрації ресурсів для використання можливості відкритого доступу до вітчизняних і світових центрів наукового обладнання та його ефективного використання, забезпечення співпраці з іноземними науковими установами, інтеграції у європейський та світовий дослідницький простір.
5. Президії, відділенням Академії:
— звернутися до Мінагрополітики з проханням порушити перед Кабінетом Міністрів України клопотання про розгляд та прийняття Законів України «Про генетичні ресурси рослин» та «Про приєднання до Міжнародної угоди з генетичних ресурсів для виробництва продовольства та ведення сільського господарства»;
— надати пропозиції до Мінагрополітики щодо Загальнодержавної цільової програми використання та охорони ґрунтів;
— надати пропозиції до Мінагрополітики щодо підтримки і захисту вітчизняної селекції та насінництва;
— розробити та затвердити механізм фінансування спільних проектів і порядок правової охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності, що створюються в процесі виконання спільних наукових проектів;
— удосконалити систему фінансування наукових проєктів, зокрема передбачити придбання сучасних приладів і лабораторного обладнання, повного забезпечення матеріально-технічними ресурсами польових і лабораторних досліджень, фінансування впровадження наукових розробок у виробництво та видавничої діяльності, завершення будівництва біотехнологічного комплексу з виробництва сертифікованого садивного матеріалу;
— сформувати інституціональні передумови для спрямування процесу трансформації наукової діяльності установ НААН у напряму підвищення інноваційності наукових продуктів та їх швидкого трансферу в сільськогосподарське виробництво;
— звернутися до Кабінету Міністрів України з клопотанням про підтримку українських учених щодо участі у Європейській кооперативній програмі з генетичних ресурсів рослин для продовольства та сільського господарства під егідою ФАО та інших програмах міжнародного співробітництва;
— звернутись до відповідних органів влади з пропозицією спростити реєстрацію біологічних препаратів для захисту та живлення рослин.
6. Відділенням Академії організувати у 2022 році виконання фундаментальних і прикладних досліджень, які сприятимуть ефективному науковому забезпеченню інноваційного розвитку провідних галузей АПК країни, зокрема:
а) Відділенню землеробства, меліорації та механізації:
— реалізувати основні положення, передбачені Планом заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні до 2030 року;
— розширити випробування та впровадження розробок з пріоритетних напрямів інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва;
— розробити заходи щодо розвитку дослідно-експериментальної бази наукових установ Академії як складової процесу їхньої наукової діяльності з метою поліпшення фінансування фундаментальних досліджень.
б) Відділенню рослинництва:
— розробити спільні селекційно-біотехнологічні програми створення сортів (ліній, гібридів) сільськогосподарських культур з використанням технологій подвоєних гаплоїдів, молекулярних маркерів, генно-інженерних підходів та традиційних методів селекції (до 31 грудня 2022 року) ;
— провести модернізацію селекційного процесу з підвищенням інтенсивності добору генотипів за високими і стабільними показниками адаптивних властивостей (посухо-жаростійкість, морозо-зимостійкість, стійкість до збудників хвороб)
(до 1 березня 2023 року);
— на основі оздоровленого матеріалу, вільного від вірусних, грибних і бактеріальних хвороб розширити дослідження з розроблення і впровадження у виробництво наукових основ сучасного насінництва і розсадництва сільськогосподарських культур з метою забезпечення населення країни органічною продукцією (упродовж 2022-2023 років);
— сформувати єдину маркетингову політику з попереднім плануванням обсягів виробництва насіння сільськогосподарських культур конкретних сортів, створених в наукових установах НААН. Підвищити якість виробництва та підготовки високоякісного добазового та базового насіння (до 31 грудня 2022 року);
— прискорити роботу зі створення нових високопродуктивних сортів малопоширених плодових культур з високими споживчими якостями плодів та генетичною стійкістю до біотичних і абіотичних факторів довкілля на основі генетичних методів селекції (постійно);
— підготувати практичні рекомендації щодо обмеження фітосанітарних ризиків у сучасних агроценозах (до 1 листопада 2022 року).
в) Відділенню зоотехнії:
— інтенсифікувати дослідження, спрямовані на розв’язання актуальних проблем відтворення сільськогосподарських тварин для прискореного збільшення їх поголів’я (2022–2025 роки);
— ініціювати перед Кабінетом Міністрів України розроблення Державної програми прискореного виробництва продукції тваринництва для забезпечення повноцінного харчування населення України (до 1 серпня 2022 року).
г) Відділенню ветеринарної медицини:
— активізувати роботу щодо залучення міжнародних наукових грантів та дотримання європейських стандартів досліджень (2022–2023 роки);
— у зв’язку з воєнним станом, посилити контроль за збереженням музеїв штамів мікроорганізмів, що мають статус Національного надбання (постійно);
— розробити нові та удосконалити існуючі системи аналізу ризиків заносу на територію України емерджентних та реемерджентних інфекційних захворювань тварин (2022–2023 роки).
д) Відділенню аграрної економіки і продовольства:
- — розробити наукові засади формування й реалізації державної політики розвитку агропродовольчого сектора економіки та сільських територій у воєнний і повоєнний час;
- — забезпечити розроблення науково-практичних засад з оцінювання, фіксування й обліку прямої шкоди та непрямих збитків, завданих сільськогосподарським товаровиробникам внаслідок бойових дій;
- — удосконалення системи управління земельними ресурсами й моніторингу земель;
- — розширити дослідження проблем сталого розвитку аграрного сектора економіки та сільських територій в умовах адміністративної реформи та утвердження ролі територіальних громад;
- — забезпечити науковий, нормативно-технічний та методичний супровід підвищенні якості і безпечності харчової продукції за рахунок удосконалення технологічних процесів харчових виробництв, зокрема на основі олієвмісної сировини, забезпечення безвідходності й екологізації агровиробництва.
е) Відділенню наукового забезпечення інноваційного розвитку спільно з відділеннями НААН з метою удосконалення взаємодії наукових установ, освітніх закладів та структур аграрного бізнесу на регіональному рівні забезпечити постійне надання практичної допомоги головним установам міжрегіональних наукових центрів щодо:
— розширення співпраці із регіональними органами влади та самоврядування щодо участі у розробленні регіональних стратегій (програм) регіонального розвитку на період до 2030 року, інноваційних проектів, науково-практичних рекомендацій;
— розширення співпраці із закладами освіти щодо створення додаткових дорадчих служб, участі у проведенні спільних наукових досліджень, науково-практичних та рекламно-інформаційних заходів;
— створення за погодженням з місцевими органами виконавчої влади регіональних науково-інноваційних центрів у кожній області України та організація за галузевим принципом науково-виробничих об’єднань.
7. Керівникам наукових установ НААН:
— створити в наукових установах НААН належні організаційно-структурні умови для залучення до наукової роботи молодих талановитих дослідників;
— забезпечити зміцнення експериментальної та лабораторної бази наукових установ Академії;
— розробити рекомендації з ренатуралізації осушуваних торфовищ з метою запобігання викидів парникових газів та депонування вуглецю;
— посилити наукові дослідження за напрямом розроблення сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур зі зниженими обсягами викидів вуглецю в атмосферу, повернення їх у ґрунти з повітря, впровадження декарбонізації;
— підсилити масштаб досліджень з розроблення та вдосконалення технологій вирощування нішевих культур (нут, горох, сафлор, сорго, спаржа, шафран тощо) на зрошуваних і неполивних землях;
— розширити діапазон досліджень за напрямом біологізованих технологій вирощування сільськогосподарських культур та формування елементів системи органічного землеробства з їх адаптуванням до регіональних природно-кліматичних умов та господарсько-економічних чинників;
— вжити заходів щодо комерціалізації результатів наукових досліджень, розширення міжнародного співробітництва та співпраці з регіонами і бізнесом з метою забезпечення збільшення надходжень до спеціального фонду установ;
— забезпечити підвищення практичної та наукової значимості досліджень і розробок, їх відповідності міжнародним науковим стандартам;
— інтенсифікувати впровадження результатів наукових досліджень і розробок та проведення моніторингу їхньої ефективності;
— розширити участь наукових установ у міжнародному науковому і науково-технічному співробітництві, міжнародних проектних та грантових конкурсних відборах;
— підвищити публікаційну активність в міжнародних виданнях, які включені до наукометричних баз;
— збільшити представленість наукових результатів у публічному просторі.
8. Контроль за виконанням постанови Загальних зборів Національної академії аграрних наук України покласти на президента Академії академіка НААН Гадзала Я.М.